|
Дослідження давньої історії населення України у нео-енеолітичну та
бронзову добу. На території України виявлені і досліджені численні пам’ятки
доби енеоліту. Поряд з вивченням блискучих пам’яток трипільської та ямної
культур знайдені та вивчені пам’ятки середньостогівської та кемі-обинської
культури, типу нижнього шару поселення Михайлівка, культури Гумельниця,
культур пізньострічкової розписної кераміки, воронкоподібних кубків, кулястих
амфор.
У цих дослідженнях брали участь С.М.Бібіков, В.М.Даниленко, Є.Ф.Лагодовська,
М.Л.Макаревич, Д.Я.Телегін, О.Г.Шапошникова, Ю.М.Захарук, Т.Г.Мовша, О.В.Цвек,
В.Г.Збенович, М.М.Шмаглій, В.О.Круц, О.О.Щепинський, І.Т.Черняков, С.М.Рижов,
Н.Б.Бурдо, Е.Овчінніков, М.Ю.Відейко, Т.М.Ткачук, О.Г.Корвін-Піотровський. |
Центральне місце серед енеолітичних культур належить давньоземлеробській
трипільській культурі. Донині вже вивчено сотні нових трипільських поселень.
На багатьох із них здійснено розкопки широкими площами, окремі розкопані
майже повністю. Вивчення поселень дозволило висвітлити багато сторінок
історії трипільських племен: встановлено межі їх розселення на різних історичних
етапах, створена періодизація трипільських пам’яток, виділені локальні
варіанти, вивчено топографію, розміри, планування поселень, конструкцію
та зовнішнє улаштування жител.
Особливий інтерес становлять знайдені останніми роками на території
України великі трипільські поселення площею 250—400 га. Нині проводяться
їх комплексні дослідження, які виявляють якісно нові дані для вивчення
історії трипільських племен, реконструкції соціально-економічної структури
на пізньому етапі їх розвитку. |
|
|
Значна увага приділяється вивченню культур доби бронзи в лісостеповій
зоні України, що мають велике значення для проблеми етногенезу слов’ян
і балтів. Одержані археологічні дані дозволяють простежити історичний процес
у степовій зоні України від доби енеоліту до пізнього середньовіччя включно.
Дослідження курганів доби енеоліту і бронзи дозволило з’ясувати час початкового
освоєння степів. Встановлено, що кургани III тис. до н.е. (давньоямних
племен) концентруються поблизу річок, а на 10—30 км вглиб степової частини
виділяються кургани, які належать до середини II тис. до н.е. Саме в цей
час і починається освоєння території степу.
Важливі дані отримані при дослідженні пам’яток доби бронзи — II тис.
до н.е. До недавнього часу вважалось, що західні кордони племен катакомбної
культури досягали Дніпра. Нові дослідженнядозволили відсунути її до Південного
Побужжя.
|
|
|
| У працях С.С.Березанської, О.І.Тереножкіна, В.А.Іллінської, І.І.Артеменка,
О.Г.Шапошникової, В.В.Отрощенка, О.М.Шарафутдінової, А.Л.Нечитайло, С.Н.Братченка,
Я.П.Гершковича, В.І.Клочко, С.Ж.Пустовалова, Л.Черних, К.П.Бунятян, А.Ніколової,
Ю.Рассамакіна та інших дослідників визначений ареал культур, розроблені
хронологія та їх періодизація, подано характеристику основних форм господарства
та суспільної свідомості, визначено роль носіїв цих культур у давній історії
Східної Європи. |
|