Зміст та анотації до журналу "Археологія" №
1/2003
Вітаємо з держпремією!
Статті
СМИРНОВ С.В. Археологічна культура: суперечливі моменти розробки проблеми
БЕРЕЗНИЦЬКА І.М. Геоморфологія палеолітичних пам`яток долини річки Бакшали
ЗУБАР В.М. До історії Таврики II-I ст. до н. е.
Публікації археологічних матеріалів
РУСЯЄВА М.В. Найдавніша скульптура Гермеса Пропілея з Херсонеса Таврійського
ВИНОГРАДОВ Ю.Г., ЗАЙЦЕВ Ю.П. Новый эпиграфический памятник из Неаполя скифского (предварительная публикация)
ВИНОКУР І.С., ЯКУБОВСЬКИЙ В.І., ЖУРКО О.І., МЕГЕЙ В.П. Речовий скарб літописного Губина
До історії стародавнього виробництва
ПЕТРАУСКАС А.В. Видобуток та обробка каміння на давньоруських селищах Середнього Подніпров’я
Дискусії
ЦУКЕРМАН К. Два этапа формирования древнерусского государства
ТОЛОЧКО П.П. Русь изначальная
Нові відкриття і знахідки
ТРЕЙСТЕР М.Ю., ЗУБАР В.М., СТРОКОВА Л.В. Дві свинцеві пластини із зображенням дунайського вершника з колекції Національного музею історії України
РОМАНЮК В.В. Комплекс знахідок черняхівської культури з поселення біля с. Лук’янівка
КОЗАК О.Д., ПОТЄХІНА І.Д. Мешканці «града Володимира» за даними антропології
Хроніка
БУЙСЬКИХ С.Б. Міжнародний конгрес антикознавців у м. Бордо
КОЗАК Д.Н., ФИЛИПЧУК М.А., МИЛЯН Т.Р. Міжнародна археологічна конференція «Нові технології в археології»
КОЛЕСНІКОВА В.А. Книжковий огляд
До 60-річчя Дмитра Петровича Недопако
Пам’ять археології
СИТНИК О.С. Ю. Полянський - перший дослідник
західноукраїнського палеоліту
Рецензії
ПІОРО І.С. Магомедов Б.В. Черняховская культура. Проблема этноса…
БЕРЕЗАНСЬКА С.С., ВІДЕЙКО М.Ю. Libera J. Krzemienne forme bifacialne na terenach Polski i Zachodniej
Ukrainy…
Наші автори
Список скорочень
С.В. Смирнов
АРХЕОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА: СУПЕРЕЧЛИВІ МОМЕНТИ РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ
Статтю присвячено аналізу проблемної ситуації, що склалася навколо вивчення етнічних процесів в археології.
І.М. Березницька
ГЕОМОРФОЛОГІЯ ПАЛЕОЛІТИЧНИХ ПАМ’ЯТОК ДОЛИНИ РІЧКИ БАКШАЛИ
У статті розглянуто геоморфологічну
ситуацію в долині р. Бакшали в період
проживання там великої групи пізньопалеолітичного
населення (25 місцезнаходжень), а також
проаналізовано джерела сировини.
В.М. Зубар
ДО ІСТОРІЇ ТАВРИКИ II-I ст. до н.е.
У статті на основі комплексу
наявних джерел розглянуто питання історії
пізніх скіфів і сарматів до і після походів
Діофанта, сина Асклепіодора, полководця
понтійського царя Мітрідата VI Євпатора.
М.В. Русяєва
НАЙДАВНІША СКУЛЬПТУРА ГЕРМЕСА ПРОПІЛЕЯ З ХЕРСОНЕСА ТАВРІЙСЬКОГО
У статті подано детальний
художній аналіз фрагмента найдавнішої
мармурової скульптурної герми
архаїстичного типу з Херсонеса
Таврійського та визначено образ божества.
Ю.Г. Виноградов, Ю.П. Зайцев
НОВА ЕПІГРАФІЧНА ПАМ’ЯТКА З НЕАПОЛЯ СКІФСЬКОГО (попередня публікація)
У 1999 р. під час розкопок південно-західної
частини Південного палацу Неаполя
Скіфського було знайдено численні уламки
вапнякової плити з восьмирядковим
давньогрецьким написом. Розмір відновленої
частини плити 78 X 64 см. Вона має
архітектурне оформлення і рельєфні
зображення. Найбільший інтерес становить
віршований напис. Хоча він погано зберігся,
але дає цікаву інформацію про
багатославного царя Аргота та інші дані, за
допомогою яких проведено історичну
реконструкцію взаємозв’язків скіфів із
Боспорським царством за часів правління
Скілура. Розглянуто ситуаційні обставини
спорудження мавзолею Аргота у Неаполі
Скіфському.
І.С. Винокур, В.І. Якубовський, О.І. Журко, В.П. Мегей
РЕЧОВИЙ СКАРБ ІЗ ЛІТОПИСНОГО ГУБИНА
Статтю присвячено публікації
матеріалів речового скарбу жіночих прикрас
із городища Губина - літописного міста
Болохівської землі ХІІ-ХІІІ ст.
А.В. Петраускас
ВИДОБУТОК ТА ОБРОБКА КАМІННЯ НА ДАВНЬОРУСЬКИХ СЕЛИЩАХ СЕРЕДНЬОГО ПОДНІПРОВ’Я
У давньоруський час вироби з каміння
продовжували відігравати важливу роль у
господарстві сільського населення. У
запропонованому дослідженні розглянуто
види порід, умови їх розробки та
розповсюдження готових виробів.
К. Цукерман
ДВА ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Традиційні хронологічні межі початкового
періоду руської історії роздуті, але разом
з тим надзвичайно вузькі. До виникнення
Русі Київської руська державність пережила
два етапи формування. Перший етап - це 30-70-ті
роки ІХ ст., другий припадає на час від
приходу на Русь Рюрика у 895 р. до початку Х ст.
На той час її політичний центр
переміщується в Середнє Подніпров’я. На
першому етапі своєї державності це об’єднання
мало назву «Руський каганат» і знаходилося
в басейні Волхова. Столицею цього утворення
була Ладога. На початку 70-х років ІХ ст.
унаслідок невідомої міжплемінної війни
каганат виявився зруйнованим. На зміну
каганату прийшло нове об’єднання на чолі з
Рюриком, центром якого, як можна вважати,
був Новгород (Рюриково городище). Назва
держави при цьому не змінилася. Якщо запропонована концепція
вірна, то початковий етап історії Давньої
Русі потрібно докорінно переглянути.
П.П. Толочко
РУСЬ СПОКОНВІЧНА
Історіографія теми походження
Русі надзвичайно широка. У вітчизняних та
зарубіжних дослідженнях інтерес до неї
постійний. Концепція, запропонована К.
Цукерманом, претендує на перегляд всієї
початкової історії Древньої Русі. При цьому
більшість аргументів автор запозичив у
попередників, що називається, за методом відання
переваги. Їх критичний аналіз свідчить, що,
всупереч надіям автора концепції, історикам
доведеться все ж утриматися від корінного
перегляду початкової історії Русі.
М.Ю. Трейстер, В.М. Зубар, Л.В. Строкова
ДВІ СВИНЦЕВІ ПЛАСТИНИ ІЗ ЗОБРАЖЕННЯМ ДУНАЙСЬКОГО ВЕРШНИКА З КОЛЕКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Публікацію присвячено двом свинцевим
пластинам культу дунайського вершника з
колекції С.М. Платонова, які зберігаються в
Національному музеї історії України.
В.В. Романюк
КОМПЛЕКС ЗНАХІДОК ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ З ПОСЕЛЕННЯ БІЛЯ С. ЛУК’ЯНІВКА
У публікації подано матеріали з нової пам’ятки
черняхівської культури - з поселення біля с.
Лук’янівка.
О.Д. Козак, І.Д. Потєхіна
МЕШКАНЦІ «ГРАДА ВОЛОДИМИРА» ЗА ДАНИМИ АНТРОПОЛОГІЇ
Статтю присвячено антропологічному
та палеопатологічному аналізу матеріалів з
жител, що були зруйновані в пожежі у грудні
1240 р. на території «града Володимира» міста
Києва.
|
