Років п'ять тому кількість інформаційних ресурсів з археології
України в Інтернеті була досить скромною - пошукові сервери видавали не більше
двох десятків посилань. Наукову вартість мали поодинокі
сторінки.
Однією з найстарших (існує і досі) є англомовна сторінка
про спільні археологічні дослідження в Ольвії: http://www.umanitoba.ca/faculties/arts/classics/olbia/Ukr.. , яка була опублікована в мережі у 1995 році. В 1996
році за підтримки Apple CDV в Інтернеті
з'явилася перша web- сторінка академічного Інституту археології. На початку
грудня 2000 року пошуковий сервер Alta Vista видав цифру 1230 документів з словосполученням
"археологія в Україні". Зрозуміло, сюди потрапили чимало пустих посилань, зміст
яких не мав прямого відношення, однак і було чимало цікавих.
Постає також питання, а наскільки користувачі з України
активні у використанні інформаційних ресурсів з археології, які розміщені в
Інтернеті ? Відомості про це можна отримати на сайті NedStat оперативні відомості про те, скільки, наприклад, було за
певний період звертань на відомий сервер Archaeology on the NET: http://usa.nedstat.net/cgi-bin/viewstat?name=archonnet
.
Самі українські археологи (разом з особами,
яких ця наука просто цікавить в нашій країні), як показує статистика, складають
від 0,01 до 0,02 % його відвідувачів . Це 62 місце в рейтингу - з 97 (воно за
Парагваєм - 0%). При цьому Україна випереджає не тільки Білорусь, але і
Словаччину, Болгарію та ... Єгипет. Для порівняння : найактивнішими в світі у
цьому відношенні є громадяни США - 17.98%, далі з 5.52% йде Британія. В світі
співвідношення аналогічне - попереду Північна Америка з 39.94, за нею - Європа -
18.87% (на останньому - Африка - 0.29%, з чого можна зробити висновок. Що в
Африці подекуди користуються Інтернетом інтенсивніше, ніж в Україні).
Нині в Україні створено власні інформаційні
ресурсив галузі археології і кількість їх зростає досить динамічно.
Симтоматичною є поява українських археологічних серверів. З числа діючих на
сьогодні найкращим ( і найбільшим) в Україні є спеціалізований "Сервер
Східноєвропейської археології "- Server of East-European Archaeology:
http://eeu-a.kiev.ua/eng/ . Він був створений в 1999р. Валерієм Булгаковим, який
очолює Аналітичну дослідницьку лабораторію НДІ пам'яткоохоронних досліджень при Міністерстві культури та
мистецтв України.
Мова - російська та
англійська. Доступні тексти статей з журналу "Археометрія та охорона історико -
культурної спадщини", інші матеріали, які підготовані археологіми з університету
ім. Т.Шевченка та Інституту археології НАН України. Інформація регулярно
оновлюється і поповнюється. Крім того на сервері можна знайти огляд наукових
публікацій археологічної тематики (Україна, Білорусь, Росія), посилання на
археологічні
сайти.
В 1997 році на замовлення Міністерства в справах науки та
технологій було в Інституті археології НАН України було розпочато створення
сервера "Скарби Україи", який мав стати електронним інформаціїним осередком.
Через проблеми з фінансуванням виконання проекту розтяглося на кілька років,
однак є надія на його запуск у 2001 році. Коротка інформація про проект розміщена за адресою
http://www.icfcst.kiev.ua/Archaeol/project.htm
Поки що доступні в Інтернеті два невеликих
сайти, створені в Інституті археології НАН України. Один з них представляє
Інститут, його структуру. Домашня сторінка Інституту археології НАН
України.- http://www.icfcst.kiev.ua/Archaeol/IANAN.HTM
подає відомості про наукову та видавничу
діяльність, інший (створений за підтримки
фонду "Відродження") - присвячений архівним ресурсам (архівні фонди ІА НАНУ,
звіти про археологічні дослідження). Архівні ресурси української археології-
матеріали з наукового архіву ІА НАН України.http://www.kar.net/~archaeol/.Нині йде работа по його наповненню.
Структура археологічних сайтів в Україні за тематикою та
сама, що і в світі - організації, наукові проекти та дослідження, музеї,
виставки, туристичні пропозиції.
Серед
наукових організацій найширше представлені дослідницькі інституції з - за
кордону - з Європи та США, які ведуть спільні археологічні дослідження. Від
переліку цих сторінок може скластися враження, що археологію України досліджують
переважно фахівці з США, Німеччини, Британії, Польщі. Але не з України. До речі,
це враження підсилюють колекції сайтів представлені популярними порталами типу
About.com. В рубриці "Ресурси України"
(маються археологічні ресурси) дізнаємося, що в Україні ведуть дослідження 5
організацій - з них три закордонні - інститут в Берліні, університети в штатах
Техас і Масачучетс, звідти ж походять провідні археологи, числом чотири, а
розкопки ведуться аж в шістьох місцях. Тобто немає в Україні, згідно цих даних,
ні академічного Інституту археології, ні українських університетів, музеїв, ні
двох сотень археологів з вченими ступенями, ні понад сотні українських
археологічних експедицій, а є terra incognita, яку освоюють відважні вчені з Заходу.
Найбільше представлені експедиції та проекти на півдні
України - особливо в Криму. Має розкішний, добре ілюстрований власний зайт
заповідник в Херсонесі: http://www.chersonesos.org/eng/chora/ . Він створпений у співпраці з археологами США. Тут
можна побачити давнє місто, точніше його руїни, новід розкопки садиб в околицях
(http://www.chersonesos.org/eng/chora/). Широко представлені знімки з повітря і навіть з
космосу, в тому числі з архівів NASA. Майте,
однак, на увазі: на одній сторінці може бути фотознімків на кілька мегабайт,
отож наберіться терпіння при завантаженні. Околиці Севастополя надзвичайно
детально (декларовано точне нанесення на карту 7000 пам'яток археології) вивчаються також за проектом Тrimble -
Ukraine: Accurate Archaeology: http://www.trimble.com/intnl/europe/ukraine.crm.htm
.
Підводним дослідженням в Херсонесі та біля
берегів Криму присвячено спільний сайт http://nautarch.tamu.edu/ підводної експедиції киівського університету
ім.Т.Шевченка та відомого своїми підводними експедиціями інституту підводної
археології (Nautical Archaeology) університету Texas A&M University . На
сайті Товариства археології та антропології (Київ) представлені розкопки
середньовічноїї фортеці Алустон ( на території сучасного міста Алушта):
http://users.univ.kiev.ua/~arch/aluston_project.html. Сайти ілюстровані, подають короткі відомості про
результати археологічних досліджень. Подібних матеріалів по криму є
чимало.
Не менш популярне давньогрецьке
місто Ольвія. Розташоване у Дніпро - Бузькому лимані. Представлені в Інтернеті в
основному міжнародні проекти - наприклад, AMPHORAS: http://www.upenn.edu/museum/Sinop/PonticLinks.htm
. Темі Ольвії (історії її досліджень) присвячені
сторінки у електронному часописі " Pontic Memorials", який видається в Херсоні:
http://www.tlc.kherson.ua/~info/
. Є відомості, що зараз йде робота над створенням
спеціального ольвійського сайту в Києві.
На північ від Криму та Ольвії лежать безкраї степи. Є
сайти, присвячені їх праісторії починаючи з найдавніших часів. Один з із статтею
про знахідки кісток зі слідами хірургічних операцій в могильнику біля
Дніпровських порогів, який датований доби мезолітом . Стаття називається
"Мезолітична хірургія": http://www.archaeology.org/online/news/trepanation.html
Про те, як приручали і використовували в давні
часи коня в степах, в тому числі - українських - можна дізнатися на сайті М.Леві
, яка вивчає цю проблему спільно з українськими колегами http://www.arch.cam.ac.uk/MIAR/projects/horsehusbandry/Pa...
Найбільше
матеріалів на скіфську тематику. В основному це популярні нариси типу "Кров,
вино та золото" або відгуки на виставки
скіфського золота в Канаді та США (Treasures of the Ukraine Steppes
exhibition: http://www.musee-pointe-a-calliere.qc.ca/fr/expos/etemp.html (Канада, Монреаль), Scythian Gold, інформація про виставку скіфського золота в США у 1999 -
2000 рр.) http://www.smithsonianmag.si.edu/smithsonian/issues00/mar00/gold.html та інші.
Цікаво
було ознайомитися з статтею Я.Хохоровського (Краків, Польща) про спільні з
С.Скорим розкопки скіфського царського кургану біля села Рижанівка в черкаській
області: http://www2.uj.edu.pl/IRO/IRC9/Chochorowski.html . Ця знахідка стала однією з найбільших археологічних
сенсацій в Україні наприкінці ХХ ст.
В
Інтернеті представлені археологічні дослідження різних епох - від палеоліту до
часів Київської Русі. Тут можна знайти повідомлення про стоянку в Межирічах під
Каневом, де виявлені житла з кісток мамонтів, городища доби пізньої бронзи під
Суботовим на Черкащині, могильника вікінгів біля Шестовиці ( Шестовиця: http://users.univ.kiev.ua/~arch/vikings.html
; Межиріч: http://www.ucl.ac.uk/archaeology/research/profiles/smason/smmezher.htm; Суботів: http://www.dainst.de/en/pro/subotiv.html.
)
Вдалося знайти ( поки що нечислені) сторінки
вітчизняних громадських організацій, які займаються підтримкою археологічної
діяльності. Однією з перших з'явилася
сторінка Кам'янець - Подільської Фундації.
Її автор - Андрій Мандзій з Канади: http://www.city.lviv.ua/kamianets/ . Мета фундації, яка є неурядовою організацією,
підтримувати археологічні розкопки середньовічного міста та допомагати
збереженнб історико - культурної спадщини. Виставив скромну сторінку (
англійською мовою) "Молодіжний історичний клуб" (Київ ): http://www.weagle.lviv.ua/yhc/textes/text2.html. Чимало цікавих матеріалів можна знайти на сторінках
Фонду Дівич - Гора, який поставив за мету опіку над пам'ятками Трипільської культури. При його участі було в 2000
році організовано археологічний тур по трипільським пам'яткам України. Опист туру можна знайти на сторінках
AWM: http://www.awmag.com/catalogue/ukrainian_links.html
. рхеологічних турів по Україні пропонується
чимало, але власне археологічними їх називати проблематично, адже вони скоріше
нагадують пропозиції традиційних туристичних атракцій (Київ, Крим) та огляд
музеїв. Винятком є згаданий вище тур, пропонований AWM, однак він
розрахованийпоки що в першу чергу на туристів з-за кордону.
Музеї представлені досить скромно (відностно до їх
чисельності). Серед них - музей історичних коштовностей в Лаврі ( скіфьске,
сарматське, давньоруське та середньовічне золото і срібло, нумізматичні
колекції). Розкішний сайт має музей Національного банку України. Навіть на
такому тлі виділяється дизайном та якістю сайт Одеського археологічного музею
НАН України, одного з перших археологічних музеїв України. Тут є виставка
експонатів музею, чи не найбільшої в україні колекції єгипетських старожитностей
http://www.arhaeology.farlep.odessa.ua/mnr/vvr/index.html . Музей не тільки експонує матеріали, але і проводить
велику наукову роботу, в тому числі і археологічні розкопки.
Наукові видання практично не представлені в Інтернеті.
Посилання на журнал "Археологія" привели до покажчика академічних видань НАНУ,
де не була тільки офіційна інформація. Варто відзначити електронний часопис
East-European Archaeological Journal - Східнєвропейський археологічний
журнал http://eeu-a.kiev.ua/journal/ , проект В.Булгакова. На його тлі херсонський
електронний часопис Pontic Memorials, про який вже йшлося раніше, виглядає більш
ніж скромно - за якістю та за змістом.
В
короткому огляді неможливо описати навіть ті сайти та сторінки, які вдалося
виявити. Можливо з часом виникне потреба (і можливість) написати окремий
довідник по археологічним інформаційним ресурсам України в Інтернеті. Але це вже
буде, мабуть, виключно електронне видання.
Київ, 8 грудня 2000 року
(фрагмент довідника "АРХЕОЛОГІЯ В ІНТЕРНЕТІ")
© М.Ю.Відейко 2000
