Голові Комітету Верховної Ради України з питань духовності та культури Л.Танюку
Копії: Голові Ради партії "Наша Україна Р.Безсмертному
Редактору газети "Україна
молода"
М.Дорошенку
Головному редактору газети "Киевские ведомости" М.Закревському
Пане Л. Танюк!
В газеті "Україна молода" за 29.03.2006 р. була опублікована Ваша стаття "Білий дах чорної археології". У ній Ви стверджуєте, що дирекцією Інституту протягом багатьох років сформовано систему структур (Міжнародний Благодійний фонд "Скарби Русі—України", ДП НДЦ "РАС", ДП НДЦ "ОАСУ"), що направлена на "узаконене заробітчанство", якою було "започатковане знищення державних структур" охорони культурної спадщини.
Це твердження не відповідає дійсності.
Ні одна із названих Вами структур не створена Інститутом. У цьому легко
переконатися при ознайомленні
з відповідними установчими документами. Тому не треба тішити своє самолюбство відкриттям
"секрету
Полішинелю". Секрету не було.
Як приклад знищення ДП ОАСУ державних структур Ви
наводите м. Луцьк. Тут, за Вашим твердженням, з початком
діяльності ОАСУ
"припинив існування відділ охорони
пам'яток". Насправді діяльність цього "відділу", а точніше,
кількох людей з обласного музею, які незаконно, за гроші, видавали
погодження
на земляні роботи під будівництво, була припинена обласним управлінням культури. В цьому не важко
переконатися, пане Танюк, при бажанні.
Наклепом є також Ваше твердження про те, що розгалужені структури ДП ОАСУ "фактично підмінюючи органи охорони культурної спадщини... здійснюють на підставі власних кошторисів платне погодження тих чи інших програм і проектів...".
В дійсності академічні установи ніколи не здійснювали і не можуть здійснювати в принципі погоджень. В документації на погодження проектів зазначені відповідні державні органи, в т.ч. орган охорони культурної спадщини, а не Інститут археології.
Наукові археологічні інституції України, в тому числі й Інститут археології, здійснюють виключно археологічні дослідження, які, згідно з існуючим законодавством, повинні передувати видачі погоджень. У відповідності із законодавством всі археологічні роботи, які вимагають фінансових витрат, здійснюються за рахунок замовника робіт. Основою для розрахунків є не "власні кошториси", а вимоги ДБН Д 1.1-7.2000 на підставі "ТЗЦ НПР-91 на науково-проектні роботи на нерухомих пам'ятках історії та культури". Правомірність розцінок підтверджено відповідними державними органами.
Діяльність
наукових
центрів не
підмінює, а, навпаки, доповнює діяльність державних органів охорони
культурної спадщини. Координація роботи науковців
і держслужбовців в областях дозволяє виявляти і вчасно реагувати на загрозу знищення пам'яток
археології в Україні. Так
врятовано за останні роки понад тисячу
об'єктів археологічної спадщини.
Вважаємо нижче своєї гідності зупинятися на Ваших твердженнях, висловлених в інтерв'ю газеті "Киевские ведомости" за 22.03.2006 р., які є свідченням невігластва, або відвертою провокацією.
Тому ми, науковці Інституту археології НАН України розцінюємо Ваші виступи в газетах "Україна молода" у статті "Білий дах чорної археології", а також в інтерв'ю у "Киевских ведомостях" як такі, що ганьблять високе звання Народного депутата України, а також члена пропрезидентської політичної сили "Наша України"
Вся ця безчесна брехня є дискредитацією великого наукового колективу, праця якого неодноразово удостоєна Державних премій України. Вчені Інституту збагатили історичну науку рядом відкриттів, які отримали визнання не лише в Україні, але й далеко за її межами. Багато з них є членами академій європейських країн.
Сказане вище дає нам право вимагати від Вас публічного вибачення за свої брехливі і хворобливі інсинуації.
Від колективу Інституту археології НАН України
Д.Козак доктор історичних наук, професор, двічі Лауреат
Державної премії України в галузі науки і техніки, член-кореспондент Німецького Інституту археології