презентована  великою колекцією з Луки-Врублівецької, Ленківців і окремими знахідками з Гренівки та Кормані . Зафіксовано певні зміни в моделюванні майже всіх типів фігурок . Превалюють, як правило, статуетки великого, або дуже великого розміру . Співвідношення верхньої та нижньої частини фігурок  майже завжди наближається 1\1. В перетині торси фігурок овальні.  Серед орнаментованих статуеток з’являється новий прийом моделювання нижньої частини (Бибиков, 1953, табл.87)  тип «І 6 а», коли вона оформлена у вигляді постаменту. Статуетки типу «І 1 с», «І 2 с», «ІІ 3с», «ІІ 4 с» не оздоблюються заглибленими лініями . Деякі екземпляри  таких фігурок мають сліди фарбування червоною вохрою. Голівки статуеток   втрачають птахоподібний вигляд, вони більш схематичні, у вигляді стрижня (рис.25). Новою рисою є пластичне моделювання  плечових виступів та конічних виступів на стегнах (рис.25, 2) .  Уламки пластики  дозволяють стверджувати про існування всіх засобів ліплення та оздоблення статуеток, характерне для етапів Трипілля А ІІ - А ІІІ 1-2.
            Серед  різних типів ранньотрипільської пластики всіх етапів зустрічаються  фігурки з індивідуальними рисами моделювання певних деталей.
          Руки передано схематично,  наліпними валиками, іноді з насічками на них, жести різноманітні (рис. 26,). Іноді  фігурка тримає в руках видовжений,  модельований наліпним валиком, предмет, який ми вважаємо зображенням жезла, на фігурки з Луки-Врублівецькох жезл має закінчення у вигляді букранія  (рис.11, 6).
          В деяких фігурках зафіксовано порожнини  циліндричної форми в нижній  частині , яки використовувалися для надівання статуетки на стрижень для закріплення у вертикальному стані (рис.20).
         Від досить великих фігурок незрозумілого типу походять фрагменти ніг з модельованою ступнею (рис.20, 1). Вони відносяться за оздобленням до  класів  «а», «b», «с».
          В окремих фрагментах зламаних навпіл теракот зафіксовано кулевидні порожнини  в животі (рис. 20, 2, 3), як правило вони відповідають опуклому та  збільшеному розміру живота фігурки. Зафіксована також  наявність в порожнинах одного - двох овальних  жовен, які вкладалися в порожнину в животі фігурки після підсихання глини (рис.4), а потім верхня та нижня половина статуетки  зліплювалися .
          Аналіз особливостей моделювання ранньотрипільської пластики дозволяє  виділити серед  неї  такі іконографічі типи або образи, втілені з більшою чи меншою ступеню стилізації та натуралізму.
1)  Стояча випрямлена або нахилена вперед антропоморфна , жіноча (рис. 18, 1; 20, 4-5; 25), дуже рідко чоловіча , фігура ( типи «І І с», «І 2с», «І 3 b», «І 4 а», іноді з руками, складеними у певному жесті.
2)   Сидяча  відхилена назад  антропоморфна фігура, дуже рідко чоловіча (рис.23,2) іноді з модельованими у певному жесті руками  (типи «ІІ 1а», «ІІ 2 b», «ІІ 3 с», «ІІ 4с», «ІІ 5 d»). Не вдалося простежити кореляцію цих образів з орнаментацією  статуеток, вірогідно це був другорядний, додатковий  признак  для розуміння їх змісту.
3)  Сидяча  нахилена вперед антропоморфна фігура з Луки-Врублівецької .
4)  Образ вагітної,  документований фігурками з порожнинами в області живота та кульками в них , а також  дещо  збільшеним опуклим черевом, іноді такі ознаки зафіксовано у сполученні (рис.4; 20, 2).
5)  Антропоморфна фігура з ледь запрокинутою головою (табл. 1, 1) і реалістичними рисами в моделюванні обличчя (Олександрівка).
6)  Антропоморфні фігури з жезлами (рис.11, 4-5).
7)  Фігура із зачіскою з довгого волосся на спині (рис,14, 3).
        Порівняння колекцій пластики культур Прекукутені та Трипілля А показує, що скульптура етапу Трипілля А ІІ відповідає Прекукутені  ІІ. Фігурки етапу Трипілля А ІІІ 1-2  знаходять відповідність в матеріалах  поселення Тирпешти ІІІ фінальної  фази  Прекукутені ІІІ.  Особливості моделювання  статуеток  етапу Трипілля А  – В І не знаходить відповідних типів в матеріалах Прекукутені-Кукутені А. Коли на початку культури Кукутені в найраніших пам’ятках Прикарпатської Молдови  з’являється оздоблення пластики нового типу - орнаментація різними заштрихованими трикутниками та розпис (Тирпешти IV), на синхронних поселення у Середньому Подністров’ї (Городниця-Городище, Лука-Врублівецька) поширена пластика в цілому традиційна для  Прекукутені-Трипілля А ІІІ.
          Не можливо, нажаль,  співвіднести з певними образами пластики  такі технологічні прийоми,  як засіб моделювання фігурки з одного шматка глини, з верхньої та нижньої половини, з двох вертикальних дзеркальних половин.