Початок етапу Трипілля С І-1 презентують  невеликі колекції пластики з поселень  Шипенці В,  Магала, Сушківка, Попудня, Ржищів, Крутуха-Жолуб.
      Колекція пластики з дністровського поселення Шипенці В складає 37 екземплярів. Автор відмічає, що багато фігурок з слідами повторного випалу, деформовано, ошлаковано (Kandyba, 1937). Більшість ста-туеток відноситься до типу «І 1 с», стоячих, з дисковидною голівкою з двома очами-отворами. В трьох ви-падках  присутнє тільки одне око. На фігурки  андрогіна з перев’яззю через праве плече модельовано тільки ліве око . Фрагмент верхньої частини фігурки без моделювання грудей також має тільки ліве око.
Ціла  статуетка з жіночими ознаками має тільки праве око.  Плечові виступи конічні, рідко з отво-рами. Талія широка, стегна слабо профільовані, виступи на стегнах  як правило не модельовано. У кількох фігурок живіт підкреслено опуклий, з пупком, іноді на ньому  наліплено горбик  з наколом-пупком. Груди не модельовано, або передано невеликими опуклими наліпами. Нижня частина фігурок конічна, литиці не підкреслено, ноги не розділено, або розділено рельєфом або  рискою. Дві статуетки відносяться до типу «І 4 а» – стоячи, орнаментовані заглибленим візерунком, який, вірогідно передає деталі вбрання. В одному випадку на грудях прокресленими лініями  нанесено перехрестя,   в другому на шиї передано намисто з кількох низок, та  пояс з паралельних ліній оперізує талію (рис.6, 8).
Чоловічі статуетки представлено одним виразним фрагментом. Фігурка відповідає типу «І 1 с» – стояча, з трохи вигнутою назад спиною. Фалос передано наліпом (рис.23, 1). Через праве плече зображе-на перев’язь.  Одна фігурка належить до типу «І 6 с» – на стовпчастій ніжці.
           Чотири фігурки з прутського поселення  Магала належать до трьох типів. Два фрагменти типу «І 1 с» , стоячи неорнаментовані, з дисковидною голівкою , очами-отворами. Груди модельовано невеликими опуклими  наліпами, підкреслено тонка талія, на стегнах конічні виступи,   коліна передано невеликими наліпами, опуклий живіт, підкреслено литиці.
 Майже ціла стояча фігурка з роздільно модельованими, трохи підігнутими у колінах ногами  відноситься до типу «І 2 с». До типу  «ІІ 3 с» сидячих, майже напівсидячих фігурок з відхиленим назад  торсом, зігнутими у колінах разом модельованими ногами  можна віднести неорнаментовану статуетку    яка позою та оздобленням лона заглибленими лініями нагадує  ранньотрипільські фігурки з Ленківців та Луки-Врублівецької. Певною мірою така поза знаходить відповідність серед пластики володимирівського типу.
Серед пластики томашівськолї групи привертає увагу фрагмент фігурки з дитиною біля лівої груди (табл. 4, 1), знайдений на поселенні Бондарка на Черкащині. Руки модельовано рельєфно, в плечах  вели-кого діаметра  отвори, як у плечових виступах статуеток із схематично модельованими руками.  Ці отвори могли би пролити світло на семантику отворів у плечових виступах статуеток, але в усякому разі вони спростовують трактування цих отворів, запропоноване С.М.Бібіковим як  «проем между внутренней сторо-ной локтевого изгиба и боковой частью статуэтки» (Бибиков, 1953, с.235), оскільки з лівої сторони фігурки є проріз між тулубом та рукою.
                    Колекція у 23 фрагмента пластики походить з південно- бузького поселення  Сушківка, найбільш ранньої пам’ятки томашівсько-сушківської групи. Крім одного екземпляра, статуетки дуже фрагментарні (Козловська, 1926, мал.5). Більшість фрагментів походить від статуеток типу «І  1 с».  Голівки дисковидні, з двома отворами-очима. Плечові виступи конічні або закруглені, з отворами чи без них. Нижня частина веретеноподібна, ноги конічні. Один фрагмент походить від фігурки з опуклим животом з наколом-пупком. Унікальним є фрагмент фігурки із зігнутою у лікті під кутом у 45 градусів рукою, піднятою вгору  , яку можливо трактувати як  постать Оранти, або порівнювати з розписними бітрикутними фігурами на піздньотрипільських  посудинах, які вважаються зображенням танцюристок (Королева, 1977, с.145). Майже ціла фігурка типу «І 6 с»  з Сушківки моделювання верхньої  її частини подібне до статуеток типу «І 1 с», а нижня має вигляд масивного стовпчика, можливо фігурка  відображує образ жінки в спідниці. Фігурка стояча, з випнутими сідницями, прямою спиною. Особливостями цієї фігурки є опуклий живіт, дві пари очей-отворів, намисто з кількох низок, що оперізує шию, традиційна трипільська зачіска.
           Колекція пластики з поселення Попудня, яке відноситься до початкової фази томашівсько-сушківської групи, порівняно невелика (Himnеr, 1933). Більшість фігурок належать до типу « І 1 с». Частина статуеток цього типу видовжених пропорцій, із співвідношенням  голови до загальної висоти  як 1\10, верхньої половини до висоти 1\3. Голівка дисковидна, з двома парами отворів-очей, нижня частина видовжена, веретеноподібна з конічними не розділеними ногами. Модельовано опуклий живіт, груди передано невеликими опуклими наліпами. Більшість статуеток масивні. Плечові виступи закруглені або конічні, без отворів. З Попудні походить масивна статуетка на стовпчастій ніжці   типу «І 6 с». До типу «ІІ 3 с» відноситься фрагменти нижньої частини сидячої фігурки з роздільно ліпленими зігнутими в колінах ногами. Знайдено також два фрагменти ніг від статуеток, можливо виліплених в реалістичній манері, із трохи зігнутими в колінах ногами. Кілька фрагментів походять від дуже схематичних масивних статуеток. В цілому в  колекції пластики з Попудні можна простежити риси, традиційні для дністровських матеріалів, а також своєрідні риси, притаманні  тільки  цьому комплексу.
            Регіон Подніпров’я представлено колекцією пластики з розкопок В.Хвойки в Ржищіві (Хвойко, 1904, табл. І). Статуетки типу «І 1 с» стоячи, без орнаментації, видовжених пропорцій, оздоблені  прокресленими лініями, якими нанесено знак лона у вигляді  трикутника з рискою, намисто чи воріт одягу. Голівки дисковидні, з двома отворами-очима. В плечових та стегнових виступах проколоті великого діаметра отвори. Одна фігурка такого типу вирізняється  масивністю та схематизмом, шия майже відсутня. На дисковидній голівці по дві пари маленьких наколів по краям диску, очі не показані. Орнаментовані фігурки типу «І 5 а» розписані червоними стрічками. З дніпровського регіону походить також голівка фігурки з реалістичними рисами  , а також статуетка типу «ІІ 4 с» – сидяча, з випростаними ногами та  пластично модельованими  руками,   які складені на животі (табл.3, 1).
Оригінальна колекція пластики походить з поселення Крутуха-Жолоб, розташованого на лівобережжі Дніпра. Тут знайдено декілька статуеток, серед яких привертають увагу  два фрагмента фігурок з реалістично модельованим обличчям (рис.15, 6) , а також майже цілу статуетку  з перемичкою в області колін (Бузян, Якубенко, 1998, рис.60, 1,4, 5). Унікальним є моделювання обличчя фігурки чоловіка з переданою чорною фарбою бородою (рис.15, 6). Праве око в нього заплющене (передано рискою), ліве – відкрите (відтвореної проколом). З переду фарбою позначено  “V”-образну фігуру, таку саму, як на жіночих фігурках (рис.6, 4), а на спині – рослинний символ.
Пластика наступної фази  Трипілля С І-2  на Дністрі представленні матеріалами поселення Стіна 4. Невелика колекція  містить фігурки різноманітних  типів (рис.36). Статуетки типу «І 1 с» мають своєрідне моделювання ніг, вони розділені рельєфом,  передано ступні. На фрагменті від верхньої частини фігурки з модельованими грудьми  показано  з переду та з заду перев’язь через праве плече (рис.27, 3).  Два фрагмента  фігурок типу «І 6 с»  походять від   масивних, великого розміру статуеток з підкреслено опуклим животом на стовпчастій ніжці.   Унікальним є фрагмент двосторонньої фігурки, груди та сідниця показані  і з переду і з заду, над грудьми і з переду і з заду  знак  перехрестя, нанесений червоною фарбою. Цю фігурку можна було б зіставляти з «Дволиким Янусом», як би в неї не була втрачена голова (рис.22, 2). Одним  фрагментом представлена фігурка типу «ІІ  3 с» – сидяча, з трохи відхиленою назад спиною.
                 Пластика Трипілля С І-2 у  межиріччі  Південного Бугу та Дніпра представлена  великими колекціями поселень томашівсько-сушківської групи Майданецьке та Чичиркозівка.
                  Колекція антропоморфної пластики з Майданецького налічує  понад 200 одиниць, в основному фрагментарному стані (рис32-34). Головним чином пластику знаходять в ямах, так з ями у комплексі П, знайдено 40 фігурок, причому частина їх потрапила у яму в розламаному навпіл стані, а потім реставрована.
Більшість статуеток  належить до типу «І 2 с», серед них є цілі екземпляри. Фігурки стоячи, з прямим, або відхиленим назад корпусом, випнутими ягодицями, стрункі. Голівки дисковидні, краї їх оточено дрібними проколами по 2-6 з кожної сторони. Іноді проколи відсутні. Очі не передано. Шия майже відсутня. Плечові виступи конічні, у переважної більшості випадків без отворів, талія тонка, стегна досить широкі, як правило, без виступів. У тих випадках, коли  на плечових та стегнових виступах зроблені отвори, то це проколи дуже малого діаметру. Груди модельовано маленькими опуклими наліпами, в яких іноді зроблено дрібні наколи. Лоно передане трикутником з рискою. Нижня частина фігурок конічна, литиці не підкреслені. Частини тіла мають такі співвідношення: голова до висоти 1\5, верхня половина до нижньої 1\1,7, ширина по стегнам до висоти 1\5. Висота  статуеток такого типу від 3,5 см до 15 см. Вони бувають пофарбовані червоною вохрою, а також мають різноманітне оздоблення, можливо одяг, чи прикраси,  нанесене коричневою або чорною фарбою або прокресленою лінією. До цього ж типу відносяться чоловічі фігурки, крім ознаки статі вони відрізняються від жіночих тільки відсутністю  проколів по краю голівки з лівого боку. Тут зроблено тільки один прокол  зліва від носу (рис.34, 2-3).  Формально до типу «І 1 с» (підтип «І 1 с 1)  відносяться  дуже схематичні  статуетки (рис.33, 1-4)  , які можна вважати об’ємними символами (знаками).
В ще один підтип «І 1 с 2» виділяються  масивні великі статуетки, висота яких сягала 25 см, їх вже можна називати скульптурою, оскільки  визначенню дрібна пластики вони не відповідають. Виводи що до майданецької скульптури мають  вірогідностний характер, бо матеріал фрагментарний. Скульптура відображає постать стоячої жіночої фігури з ледь відхиленим назад корпусом, трохи запрокинутою головою, випнутими сідницями. Зображення виконані в натуралістично-схематичному стилі з реалістичними рисами. Останні очевидні в моделюванні голови статуеток (рис.34, 1).
Наявний матеріал дозволяє стверджувати, що в кожному випадку голова скульптури, виліпленої по певним канонам, тим самим, що  застосовувалися і для моделювання дрібної пластики, наділена  індивідуальними, портретними рисами, бо немає двох однакових облич як серед зображень в Майданецькому, так і в інших колекціях. Всі обличчя сильно профільовані, з великим носом, низьким лобом, голови круглі, потилиці закруглені. Очі передано глибокими проколами, або рисками, ніби заплющені,  рот звичайно передано таким само наколом, як очі. Вуха неправдоподібно великі, по краю їх дрібни наколи по три  в кожному. Рельєфно модельована зачіска з волоссям, розібраним з переду на прямій проділ та зібраному у вузол на спині. В одному випадку волосся пофарбовано  фарбою темно-вишневого кольору (рис.16, 1), в шиї – горизонтальний отвір діаметром 2 мм  , у більшості випадків збереглися сліди фарбування коричневою або чорною фарбою. Над плечами  зроблено наскрізні проколи. Шия  масивна, коротка. Далі деталі скульптури модельовано схематично, подібно до фігурок типу «І 1 с». Руки – конічні плечові виступи з отворами. Груди передано  конусовидними маленькими наліпами.
На грудях зустрічається якесь незрозуміле оздоблення,  нанесене темно-коричневою фарбою. Талія тонка, стегна широкі, підкреслені стегнові виступи з проколами, перебільшено випнутий живіт передає вагітність, наколом передано пупок. В одному випадку на животі зроблено вертикальний прокол. Рельєфно модельоване лоно у вигляді трикутника доповнювалося прокресленою рискою та фарбуванням чорною або темно-коричневою фарбою. Ноги виліплені окремо, прямі, без підкреслення литиць, колін, закінчуються  реалістично модельованою ступнею, вірогідно, взуту у постали  з ледь зігнутим носком.
Інший образ передає погруддя статуетки, висота якої мабуть дорівнювала 15 см. Голова модельована реалістично. У вухах – великого діаметру круглі отвори. Очі передано великим круглими наколами, рот – наколом-рискою. Кругла голова з опуклою потилицею поголена. Шия коротка, міцна. Торс модельовано схематично, в конічних плечових виступах – отвори. Груди передано  конічними невеликими наліпами. Збереглися рештки суцільного фарбування  скульптури з червоний колір (рис.34).
            До типу «І 6 с» стоячих фігурок на стовпчастій ніжці можна віднести як мініатюрну, висотою 3 см фігурку (рис.33, 7)  , так і фрагменти нижніх частин масивних статуеток, висота яких могла бути до 20 см (рис.32, 6).
             Фігурки типу «ІІ  4 с» сидячі, з випростаними прямими розділеними, або цільно зліпленими, ногами, відхиленим назад торсом (рис.32, 1-3). Голівки дисковидні, з проколами або без по краю. Шия коротка, рельєфними валиками модельовано руки, складені на животі  , в одному випадку  на них нанесено паралельні насічки, як це зафіксовано для ранньотрипільської пластики. Обвислі груди модельовано  валиками. Лоно модельовано трикутником з рискою. До цього типу, вірогідно відноситься фрагмент верхньої частини  статуетки великого розміру з  дитиною біля лівої груди (табл.4, 2).  Окремі фрагменти вказують на інше моделювання рук, груди передано конічними наліпами  , або не передано зовсім, можливо це торс сидячої чоловічої фігурки. Нижні частини сидячих чоловічих фігурок модельовано так само, як жіночі.
               Колекція пластики з Чичиркозівки доволі специфічна, бо походить не з розкопок, а зібрана на площі поселення, до неї належать 56 фрагментів (Гірник, Відейко, 1989). Превалюють фрагменти відносно крупних статуеток (рис.37). В цілому склад та особливості колекції з Чичиркозівки подібні до майданецької пластики. Тип «І 1 с» представлено фрагментами стоячих фігурок з дисковидною голівкою з отворами-проколами ( по 2 чи по 3) з обох боків  , в одному випадку проколи (3) тільки з правої сторони. Одна  фігурка такого типу чоловіча.
Масивні статуетки підтипу «І 1 с 2» мали бути висотою до 25 см. Деякі з них оздоблені розписом із стрічок чорного кольору. На  кількох фігурках прокресленою лінією позначено одяг   або намисто з кількох низок. Скульптура передає образ стоячої жіночої фігури з вигнутою спиною, відхиленим назад торсом, запрокинутою головою.  Голови у фігурок круглі, поголені,  або з зачіскою у вигляді вузла на спині  , потилиці опуклі. Широкі сильно профільовані обличчя модельовано реалістично. Ніс великий, прямий чи з горбинкою. Очі та рот передано  рисками чи проколами. У двох випадках вуха невеликі, з одним отвором великого діаметру. Одна фігурка має великі вуха з проколами-отворами по краю.
 Виразністю та портретними рисами виділяється голова від великої статуетки. Шия досить висока, обличчя округле, ніс з горбинкою, очі, рот, ніздрі передано наколами, вуха теж підкреслені отворами-проколами. З лівого боку за вухом голівка має наліп – можливо фрагмент зображення руки, закладеної за голову (37, 1).
             Кількома фрагментами представлено тип «І 6 с» – масивні  фігурки на стовпчастій ніжці (рис.37, 7),  деякі з них пустотілі. Один фрагмент нижньої часті походить від дуже великої , вірогідно висотою до 30 см, пустотілої скульптури (рис.37, 5).
             Фрагмент  типу «І 2 с» від великої  стоячої статуетки     видовжених пропорцій з роздільно модельованими ногами, з’єднаними перемичкою в області колін, тут ноги потовщені (рис.37, 6). На підкреслено опуклому животі проколом передано пупок. Лоно пофарбовано темно-коричневою фарбою. Другий фрагмент від великої статуетки цього типу з трохи зігнутими в колінах ногами (рис.37,4).
          Кілька фрагментів походить від  сидячих статуеток типу «ІІ 3 с». На одній  такий фігурки опуклим наліпом позначено живіт. Ще один фрагмент від сидячої фігурки із схиленим у перед корпусом та модельованими руками. Два фрагмента належать чоловічим сидячим фігуркам.
             М.Ю.Відейком була простежена техніка виготовлення  окремих типів статуеток. Фігурки на стовпчастій  ніжці мають монолітну, або пустотілу основу, що виготовлялася шляхом нарощування з окремих частин. Верхня частина фігурок і голова виліплювалися окремо, після чого статуетка збиралася у єдине ціле. Стики були, напевне, найуразливішими місцями цих виробів, бо більшість уламків відколота саме у цих місцях. Статуетки з окремо виліпленими ніжками також виготовлялись з окремих частин – ніг, які теж іноді складаються з окремих деталей, змонтованих по вертикалі, торсу. Сидячи фігурки ліпилися з одного шматка глини або також з окремих частин. Торси виконувалися різноманітними прийомами: складалися з двох половин; із розплющеного коржа, шляхом нарощування на основу; з суцільного шматка глини. Голівки більшості фігурок виготовлялися окремо, з суцільного шматка глини, окремі деталі приліплювалися. З наведених прикладів видно, що техніка ліплення статуеток була найрізноманітнішою, відповідно до особливостей та розмірів виробів, при цьому у ряді випадків відсутня певна обрядова регламентація  техніки ліплення (Гірник, Відейко, 1989, с.86-87).
            Пластика етапу Трипілля С І-3 в Подністров’ї презентована невеликою колекцією з поселення Крутобородинці І (Хвойко, 1908). Чотири фігурки належать до типу «І 1 с». Стоячи, неорнаментовані жіночі статуетки  з дисковидною голівкою,  двома парами очей-отворів.  Дві фігурки мають конічні плечові виступи з отворами. В одної статуетки маленькі виступи  піднято в гору, що нагадує редуковані руки в жесті оранти. Груди передано опуклими наліпами. Фігурки слабо профільовані, талія та стегна майже не підкреслені. На двох статуетках модельовані ледь помітні стегнові виступи, на одній – з проколами. Лоно передано прокресленим трикутником, в одному випадку з рискою. Ноги в одному випадку  модельовано злито, в другому розділені вертикальною рискою, в третьому – ліплені окремо. У двох фігурок модельована маленька ступня. На грудях одній з фігурок прокресленою лінією зображено перехрестя. На грудях та на животі маленькі наколи. Четверта фігурка – андрогін. Вона відрізняється маленькою голівкою, яка по моделюванню нагадує голови фігурок етапів Трипілля А та  В І, без очей. На високій шиї кілька рядів прокреслених ліній, можливо так передано намисто. Груди та живіт передано у вигляді опуклих наліпів. Через праве плече поміж грудей показано перев’язь. На стегнах  прокреслена лінія, яка вірогідно передає пояс. Фалос передано видовженим наліпом-валиком. Ноги розділені глибокою рискою, закінчуються маленькою стопою. Треба зауважити, що в малюнках статуеток з Крутобородинців у монографії А.П.Погожевої є помилки (Погожева, 1985, рис.19, 12-15).
                        Пластика етапу Трипілля С І-3 у Подніпров’ї представлена колекцією з поселень Коломийщина І та Халеп’є.  Більшість фігурок належить до типу «І 2 с» – стоячи, з ледь відкинутим назад торсом,  неорнаментовані з дисковидною голівкою, веретеноподібною нижньою частиною. Талія та стегна не  підкреслені. Груди модельовано невеликими опуклими наліпами. Особливість фігурок цієї колекції є округлі плечові виступи. На всіх фрагментах в плечових та стегнових виступах зроблено отвори. Прокресленими лініями передано намисто. Одна з фігурок оздоблена розписними паралельними смугами, ззаду прокресленою лінією відтворено дуже схематичне зображення зачіски (рис.6, 7). В іншому випадку пасми волосся модельовано тонкими заглибленими лініями (рис. 14, 1). Одна статуетка виділяється підкреслено опуклим  животом  та своєрідною трактовкою знака лона.
            Одним фрагментом представлено в Халеп’ї фігурки типу «І 2 с» – стоячи з розділеними ногами, в області колін ноги з’єднувала перемичка.   Фрагмент з Коломийщини І належить стоячий  фігурки типу «І 2 с» – з роздільно модельованими ногами.
Унікальними є дві статуетки з реалістичними рисами. Одна з них – голова досить великої фігурки. Ще одна – ціла статуетка сидячої жінки. З реалістичними рисами модельовано тільки голову. Голова кругла, потилиця опукла, голова поголена. Вуха підкреслено великі з отворами-проколами по краям.  Тіло фігурки модельовано у схематично-натуралістичній манері, типової для всього масиву трипільської пластики. Плечові виступи округлі. Груди передано невеликими опуклими наліпами. Модельовано стегнові виступи. Живіт підкреслено опуклий, з наколом-пупком. Разом зліплені випростані ноги з потовщенням в області литиць закінчується маленькою ступнею.
            Аналіз пластики Трипілля С І показує її різноманітність та значну кількість типів. Превалюють статуетки, що передають образ стрункої стоячої жіночої фігури з прямою спиною, або відхиленим назад торсом. Такі самі і чоловічі статуетки та андрогіни. Багато статуеток відтворюють образ вагітної. Є фігурки на стовпчастому постаменті,  ніби одягнені у спідницю. Сидячі фігурки  з прямим корпусом, відхиленим назад, або нахиленим вперед, серед останніх зустрічаються Мадонни. Багато великих стоячих фігурок із запрокинутою головою з портретними рисами обличчя. Зустрічаються фрагменти скульптури.