Кошиловецький тип пам’яток початку Трипілля С ІІ  представлено колекціями з поселень Більче Золоте, Кунисівці, Сухостав та Кошилівці, остання налічує 180 екземплярів. Більша частина пластики з колекцій належить до статуеток типів «І 1 с» та «І 5 а» – неорнаментовані  або розфарбовані стоячи статуетки. Є фігурки типу «І 4 а» – з заглибленим візерунком.
Моделювання фігурок  перелічених типів ідентичне, вони відрізняються тільки  прийомами передачі оздоблення на статуетках. Всі статуетки  цих типів стоячи, з прямою спиною, вигнутими  сідницями, мають такі співвідношення частин тіла: голова до висоти фігури 1:10, верхня половина до нижньої 1:2, ширина стегон до висоти 1:4.  Голови всіх статуеток дисковидні (рис.38, 3). Найбільш поширені  головки з двома парами отворів-очей  , зустрічаються з трьома парами , але без проколів по краю німба. Зустрічаються фігурки з двома парами отворів-очей та проколами по краю дисковидної голівки  , а також з проколами по краю, але без очей  , в одному випадку очі намальовано фарбою.
 Плечові виступи у фігурок конічні, сильно виступаючи, розташовані горизонтально  , або  підняти вгору. В кількох випадках це вже майже схематично модельовані руки, навіть з пальцями, які підняті  в жесті Оранти. У всіх випадках на  них є отвори-проколи, іноді по дві пари. Фігурки бувають  масивні   або  дуже стрункі, а іноді досить схематичні. Груди завжди передано маленькими опуклими наліпами. Модельовано стегнові виступи з отворами. Живіт може бути позначено наліпом з наколом, або наліпом з проколом (рис.28, 4). Ноги фігурок видовжені,  можуть бути ні як не розділені  , або ліпитися разом, а потім зліплюватися. часто позначено коліна,  щиколотки та пальці ніг. В деяких випадках в області коліна між ногами зроблено отвір-прокол.
Оздоблення багатьох статуеток зроблено темно-коричневою, чорною, червоною фарбою (рис.38, 2). До нього входить «татуювання» на обличчі  , елементи одягу або намисто  , взуття у вигляді  невисоких черевичок  , позначення лона   і, навіть малюнки знаків. Частина фігурок пофарбована в червоний колір. Так саме оздоблення може бути передане  заглибленим орнаментом. Зустрічаються дуже схематичні фігурки (рис.7, 7-8). До типу «І 1с» можуть бути віднесені досить схематичні фігурка андрогіна (29, 2) та чоловічі статуетки (рис.27, 5).
        Фігурки типу «І 6 с» на стовпчастому постаменті бувають монолітні   або пустотілі  , часто вони пофарбовані в червоний колір  , або розписані (рис.20, 9).
        Сидячі фігурки типу «ІІ 3 с» бувають кількох підтипів. Одна майже ціла статуетка передає образ сидячої жінки з обвислими грудьми, ноги зігнути в колінах под прямим кутом. Інша  зображує сидячу, схилену вперед жінку з немовлям біля  лівої груди (рис.11, 3). Ще одна сидяча статуетка має модельовані руки, права, з пальцями покладена на груди. В одній сидячий статуетки голова модельована з реалістичними рисами   Є фрагменти  більш схематичних фігурок з випростаними   або зігнутими у колінах ногами.
         Окремими фрагментами представлені уламки від стоп великих скульптур, боси  , та взуті в постали   чи сандалії (рис.10, 6-7).
         Одним фрагментом представлена голівка антропоморфної фігурки з реалістично модельованим обличчям, яку вінчає головний убір, що нагадує по формі  дисковидну голівку схематичної фігурки (рис.13, 8).
         Технологічні прийоми  виготовлення фігурок кошиловецького типу різноманітні, але деякі фрагменту вказують на те, що зберігається традиція ще від ранньотрипільських часів  ліпити їх з двох вертикальних половинок (рис.2, 1-3).
          Антропоморфна пластика косенівського, гординештського та бринзенського типів Трипілля С ІІ представлена невеликою кількість  фрагментарних статуеток, переважно  типу «І 1 с». З Жванця  походить кілька фігурок з дисковидною голівкою з очима-проколами та дрібними отворами по краю  , а також нижня  частина статуетки з розділеними ногами та модельованими ступнями (рис.9, 2). Подібні фрагменти знайдену у Вільхівці.
           На Волині пластика поселення Колодяжне, самого раннього на етапі С ІІ, представлена фігурками  типу «І 1 с», які мають оригінальні риси (рис.19, 1). Тут також знайдено цілу фігурку типу «І 3 с» – сидячу, з випростаними ногами та оригінально розташованими руками (табл.3, 3). Статуетки наступних типів – троянівського та городського представлені  тільки фігурками  типу «І 1 с» з Троянова, Городська, Райків. Вони мають струнку фігуру, дещо скорочену нижню частину (рис.19, 2). До особливих рис цих фігурок можна віднести дрібні  парні наколи на стегнах , що знаходить аналогії у пластиці Вихватинського могильника (рис.19, 3, 4).  Виділяється голівка з поселення Паволоч, яка має реалістичні риси та якесь вбрання на голові (рис.13, 6).
        Нечисленні фрагменти пластики з пам’яток софіївського типу відносяться до типу «І 1 с» .
         На пам’ятках усатівського типу традиційні антропоморфні фігурки  типу «І 1 с» у фрагментарному стані відомі тільки на усатівському поселенні. На могильниках в Усатові та Маяках знайдено тільки  статуетки усатівського типу, дуже стилізовані зображення на кубовидному постаменті (рис.7). На нашу думку,  вони передають  сидячу фігуру із схиленим уперед торсом, можливо відтворюють скрючену позу небіжчика і є поховальними атрибутами.  Виділяється велика, висотою 18 см фігурка з дитячого поховання моряцького могильника (Патокова, Петренко, Бурно, Поліщук, 1989), яка має  чашоподібне заглиблення в голові, модельоване обличчя, вуха з проколами, передані наліпами груди та коліна. Деякі риси цієї фігурки традиційно трипільські, пов’язані з традиціями фракійського неоліту (табл.5, 2).
            Аналіз пластики фінального етапу трипільської культури показує, що  традиційні для  Трипілля фігурки типу «І 1 с» присутні на пам’ятках  всіх типів, крім усатівського. Тип пластики, що передає сидячу нахилену фігуру трансформується починаючи з вихватинського типу в стилізовані  усатівського типу  статуетки на  кубоподібному постаменті.