Homepage

"Trypillya protocivilization"
(2001).
All about  Trypillya culture, which  betveen 5400 - 2750 BC in Ukraine existed.
©M.Yu.Videiko

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  "КИЄВО -  МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ"
КАФЕДРА ІСТОРІЇ. АРХЕОЛОГІЧНИЙ МАГІСТЕРІУМ
Кандидат історичних наук М.Ю.Відейко
ТРИПІЛЬСЬКА ПРОТОЦИВІЛІЗАЦІЯ
Спецкурс

  В доісторичному минулому України можна знайти чимало яскравих подій та явищ,  які визначили дальшу історію краю. Одним з таких епізодів стала поява Трипільської протоцивілізації, яка залишила нам у спадок числені сліди однієї з найдавніших і найяскравіших землеробських культур доісторичної Європи.
Курс присвячений висвітленню проблем становлення, розвитку та занепаду Трипільської протоцивілізації, яка існували на території Південно -Східної Європи в VI - III  тис. до Христа  за даними археологічних досліджень. Мета курсу - ознайомлення з історіографією, фактажем та методикою історичних реконструкцій трипільської протоцивілізації за археологічними даними,  розвиток навичок самостійної наукової роботи в тому числі з використанням сучасних інформаційних джерел в мережі Інтернет.
 Між добою мисливських суспільств та першими цивілізаціями ранньобронзового віку, які виникли в Єгипті, Месопотамії та інших місцях  лежить досить довгий період, пов'язаний з становленням основ цих цивілізацій - відтворюючого господарства, ремесел, перших міст, писемності. Для визначення історико - культурних феноменів цього періоду вчені вживають поняття протоцивілізацій. Землеробські протоцивілізації Європи, до яких відноситься і Трипільська, існували VI - IV тис. до н.е, одночасно з протоцивілізаціями Месопотамії, Єгипту, Індії, Китаю і певний час знаходилися приблизно на однаковому з ними рівні розвитку.
 В кінці п'ятого тисячоліття до Христа, коли землеробські протоцивілізації Балкан - Гумельниця, Варна, Вінча, Лендель поступово занепадають, в Україні,  на кордонах тодішнього цивілізованого світу постає Трипілля -  вже  не як периферійна культура, а їх останній спадкоємець. В Лісостепу було створено систему господарювання, яка спиралася на специфічні форми землеробства та тваринництва і проіснувала майже   в незмінному вигляді на території України до початку ІІ тис. по Христу.
Протоміста, основи монументальної архітектури, розквіт ремесел (металургії, ткацтва,  гончарства), розвиток знакових систем - основи писемності - всі ці явища ставлять Трипілля в один ряд з цивілізаціями Cтарого Світу  V -IV тис. до Христа. Трипільська протоцивілізація залишила багату спадщину, заклавши основи хліборобства і тваринництва, ремесел, світогляду.
Однак занепад і дезінтеграція Трипілля, як етнокультурної та суспільно - економічної системи  в другій половині IV тис. показав,  що обраний шлях до цивілізації не є оптимальним. Цивілізаційний розвиток давніх суспільств в Європі починаючи з рубежу IV - III  тис. до н.е. пішов іншим шляхом, ніж на Давньому Сході.

 СТРУКТУРА КУРСУ

Курс передбачає 26 навчальних годин. З них 16 годин лекцій ( 8 лекцій) та 10 годин семінарських занятть ( 5 семінарів).  Планується проведення конференції з обговоренням прочитаних студентами написаних ними наукових рефератів обсягом до 0.5 д.а. Одна з форм викладання - щотижневі консультації слухачів.

ПРОГРАМА КУРСУ

Лекція 1.ДОСЛІДНИКИ І ПАМ'ЯТКИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. ДЖЕРЕЛА ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТРИПІЛЬСЬКОЇ ПРОТОЦИВІЛІЗАЦІЇ.
Відкриття трипільскої культури. Дослідження на території України. Дослідження в Румунії. Дослідники Трипілля та основні результати археологічних досліджень. Архівні джерела, колекції в музеях та наукових фондах. Археометричні дослідження. Археологічні ознаки цивілізацій.
Лекція 2. ОСНОВИ ХРОНОЛОГІЇ ТА ПЕРІОДИЗАЦІЇ ТРИПІЛЛЯ.
Основні схеми періодизації культури та принципа їх побудови. Співставлення схем періодизації. Абсолютне датування Трипілля : археологічний аспект. Історико - археологічна періодизація. Датування метадами природничих наук. Археомагнітне датування. Датування по С14. Проблема конвенціональної та календарної хронології Трипілля - Кукутені. Трипілля в системі європейської хронології неоліту - ранньобронзового віку.
Лекція 3. ПОХОДЖЕННЯ ТА ІСТОРІЯ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ.
Історіографія та археологічні джерела. Трипілля та Буго - Дністровська культура. Трипілля та культура Боян. Неолітичні культури Європи і Трипілля. Ранній період і початок розселення трипільських племен. Середній період: освоєння трипільської ойкумени. Проблема локальних варіантів. Пізнє Трипілля : культурна трансформація. Проблема "зникнення" Трипілля.
Лекція 4. П А Л Е О Е К О Н О М І К А ТРИПІЛЛЯ.
Основні методичні  засади вивчення палеоекономіки. Характеристика оточуючого середовища. Відтворюючі форми господарства: загальна характеристика землеробства і тваринництва. Нехарчове виробництво. Проблема громадських ремесел. Видобуток та обробка кременю. Металургія та металообробка. Гончарство. Ткацтво. Палеоекономічні реконструкції.
Лекція 5. ПЛАНУВАННЯ ТА АРХІТЕКТУРА  ТРИПІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ.
Джерела для вивчення планування та архітектури трипільських поселень. Планування за даними археологічних розкопок. Планування за даними археометричних досліджень. Типи поселень за розмірами та плануванням. Походження і еволюція планувальних схем. Архітектура поселень. Проблема інтерпретації будівельних решток. Методика реконструкції окремих будівель. Зовнішній вигляд та інтер'єри різних типів будівель. Укріплені поселення.
Лекція 6. РЕКОНСТРУКЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ЛАДУ. ТРИПІЛЬСЬКІ ПРОТОМІСТА.
Методика реконструкцій суспільного ладу за даними археологічного вивчення поселень та могильників. Реконструкція сім'ї, громади, племені, надплемінних утвореннь. Статево - вікова стратифікація за даними поховальних пам'яток. Палеодемографічні реконструкції та палеодемографічне моделювання. Проблема трипільських протоміст. Протоміста в світлі археологічних даних. Структура трипільських протоміст. Реконструкція суспільних структур. Причини виникнення трипільських протоміст. Протоміські структури в неоліті та ранньобронзовому віці Європи.Історико -етнографічні аналоги протоміст Трипілля.
ТРИПІЛЬСЬКІ ЗНАКОВІ СИСТЕМИ ТА ПРОБЛЕМА ЗАРОДЖЕННЯ ПИСЕМНОСТІ В НЕОЛІТІ ЄВРОПИ.
Історіографія питання. Підходи до  вивчення трипільських орнаментів. Знаки і символи на керамічних виробах раннього періоду. Знакові системи на мальованому посуді. Об'ємні символи. Знакові системи в неолітичних культурах Європи.
Лекція 7. ТРИПІЛЛЯ В СИСТЕМІ ЕНЕОЛІТИЧНИХ КУЛЬТУР ПІВДЕННО-СХІДНОЇ  ЄВРОПИ. ТРИПІЛЛЯ ЯК ПРОТОЦИВІЛІЗАЦІЯ.
Матеріали для вивчення питання. Трипілля і культури Центральної Європи: синхронізація, факти і характер взаємодії. Трипілля і Степ: синхронізація, факти, характер взаємодії. Поняття цивілізації. Трипілля як протоцивілізація. Протоцивілізації Європи і цивілізації Сходу.


ЛІТЕРАТУРА:

Алексеева  И. Л. Курганы эпохи палеометалла в Северо  –   Западном Причерноморье.   –   Киев,  1992.   –  132с.   –
Андреев  Ю.  В.  Ранние формы урбанизации.  –    Советская Археология,  1987- №3, с.3 - 18
Андрианов Б.  В.  Чебоксаров  Н.  Н.  Хозяйственно  –   культурные  типы  и вопросы их картографирования.    –   СЭ,  1972.    –   N 2.
Антонова Е.В. Месопотамия на пути к первым государствам. - Москва, 1998.
Археология Прикарпатья,  Волыни и Закарпатья.  –  Киев,  1990.  – С.16  – 17,    42  –   43.
Археология Украинской ССР.    –    К.  1985.    –   Т.  1
Березанская С. С.   Цвек Е. В.  Клочко В. И.  Ляшко С. Н.   Ремесло эпохи энеолита  –   бронзы на Украине.  –  Київ, 1994. – 189с.    –
Бибиков С.  Н.     Хозяйственно  –   экономический  комплекс  развитого Триполья.    –   СА,  1965.    –   N 1.
Бибиков С.  Н.   О ранних формах ремесленного производства.    –   Домашние промыслы и ремесло.    –   Л.  1970.
Бурдо Н. Б. ,  Видейко М. Ю.  1984.   –   Типы раннетрипольской керамики и ее орнаментации в междуречье Южного Буга и Днепра.   –   Северное Причерноморье   –   Киев,  1984.   –   С. 96   –   104.
Бурдо Н. Б. ,  Відейко М. Ю.  Основи хронології Трипілля  –   Кукутені.   –   Археологія,  1998.   –   № 2.   –   С. 3  –  14.
Відейко М.Ю. Про причини виникнення трипільських протоміст. - Археологія, 1999,  №
Відейко М.Ю.Давні поселення України. Київ, 2000.
Виноградова Н.  М.    Племена Днестровско  –   Прутского  междуречья в период расцвета трипольской культуры.    –    Кишинев,    1983.
Гусєв С.О. Трипільська культура Середнього Побужжя. Вінниця, 1995.
Давня історія України.   –   Київ,  1997.  Том 1. –   С. 234  –   236.
Даниленко В. Н.  1997.   –   Космогония первобытного общества.   –   Фастов  –   Славутич,  1997.   –   С. 5  –   76  та  с. 90  –  196.
Дергачев  В.  А.    Памятники позднего Триполья.    –   Кишинев,  1980
Долуханов П.  М.  Тимофеев В.  И.  Абсолютная хронология неолита Евразии.    –   Проблемы абсолютного      датирования      в     археологии.    –   М.  1972.    –   С.  28  –   75.
Дудкин В. П.  1978 Геофизическая разведка крупных трипольских поселений.   –   Использование методов естественных наук в археологии.   –  Киев.   –  1978.   –  С.  35  –  45.
Дудкін В.П. Відейко М. А. Археометричні дослідження трипільської цивілізаціїю - Археометрія та охорона історико - культурної спадщини. Випуск 2. Київ, 1999.
Заец И. И. ,  Рыжов С. Н.   Поселение трипольской культуры Клищев на Южном Буге.   –   Киев,  1992.   –   177 с.
Збенович В. Г.  Поселение Бернашевка на Днестре.   –  Киев, 1981.   –  179с.   –
Збенович В.  Г.   Позднетрипольские племена Северного Причерноморья.   –    Киев,     1974;
Збенович В.  Г.    Памятники раннего этапа Трипольской культуры на       территории Украины.    –     К.  1989
Збенович В. Г.  Дракон в изобразительной традиции культури Кукутени  –   Триполье.   –   В кн. :    Духовная культура  древних  обществ  на территории Украины.   –   К. 1991.   –   С. 20  –   34.
Зиньковский К. В.  1983 К процедуре исследования проблемы домостроительства трипольских племен.  — Материалы по археологии Северного Причерноморья.  — Киев,  1983.  — С.  16  –  22.
Кифишин А. Г.  1990.  Геноструктура догреческого и древнегреческого мифа.   –   В кн. :   Образ и смысл в античной культуре.   –   Москва. 1990.
Колесников А.Г. Трипольское общество Среднего поднепровья. Опыт социальных реконструк-ций. -Киев, 1993.
Коробкова Г.  Ф.  Хозяйственные комплексы ранних земледельческо  –скотоводческих обществ Юга СССР.    –   Л.  1987
Котова Н.С.  Мариупольская  культурно –  историческая  область. –  Луцк, 1994.
Кременецкий К.  В.    Палеоэкология древнейших земледельцев и ско  –    товодов Русской равнины.  –  М.  1991.
Круц В. А.  1977  –   Позднетрипольские памятники Среднего Поднепровья.   –  Киев, 1977.   –  160с.   –
Круц В. А. К истории населення трипольской культуры в междуречье Южного Буга и Днепра. –    Первобытная  археология.  Материалы и исследования.    –   Киев,  1989.    –    С.  117  –   132.
Круц В. О. Етапи  и напрямки розселення племен трипiльськоi культу  –              ри.    –    Подiльська старовина.    –   Вiнниця,  1993.    –   С.  35  –   44.
Круц В. О. Питання демографії Трипільської культури. - Археологія, 1993. - N 3. - С. 30 - 36.
Линниченко И. И.  Хвойко В. В.  Сосуды  со знаками из находок на площадках трипольской культуры.   –   Записки Одесского Общества истории и древностей.   –   Т.  ХХIII.   –   Одесса,  1901,  с. 199  –   202.
Маркевич В.  И.  Позднетрипольские племена  Северной   Молдавии.    –   Кишинев,  1981;
Массон В.  М.   Экономика и социальный строй древних обществ.    –   Л.  1976.
Массон В.М. Динамика развития трипольского общества в свете палеодемографических  оценок.   –  Первобытная археология. Поиски и находки.    –   Киев,  1980.
Массон В.М. Первые цивилизации. - Ленинград, 1989.-
Мезенцева Г. Дослідники археології України. – Чернігів, 1997.
Мовша Т. Г.   Антропоморфные сюжеты  на  керамике  культур  Трипольско  –   Кукутенской общности.   –   В  кн. :  Духовная культура древних обществ на территории Украины.   –   К. 1991.   –   С. 34  –   47.
Мовша Т.  Г. Взаїмовiдносини степових i землеробських культур в епоху   енеолiту  –   ранньобронзового вiку.    –   Археологiя,  1993,  N 3. – С.   36  –   51.
Пашкевич Г. А. Палеоэтноботанические находки на территории Украины. (Неолит - бронза) - Каталог. - К. 1991. - 48 с.
Петреску  –   Дымбовица М.    Кукутень:   сто лет археологических исследований.    –    Румынская литература,  1984. –   N 9.  –    С.  11  –   16.
Петрунь В.  Ф.   К петрографическому определению состава и районом добычи мынерального   сырья   раннеземледельческими  племенами юго  –   запада СССР.    –  КСИА, 1971.    –   Вып.  111.
Пассек Т.  С.  Периодизация трипольских поселений.    –   МИА,  1949-№  10.
Патокова Э.  Ф.  Петренко В.  Г.  Бурдо Н.  Б.  Полищук Л.  Ю.         Памятники трипольской культуры в Северо  –   Западном Причерноморье.    –   К.  1989
Петров В.  Походження украiнського народу.    –   Киiв,  1992.    –   С.  9  –   26.
Раннеземледельческие поселення - гиганты трипольской культуры на территории Украины.  Тезисы 1 полевого семинара ИА АН  УССР.   Тальянки  –    Веселый Кут  –   Майданецкое,   август 1990 г.   Киев, 1990.
Рыбаков Б. А.  1965.  Космогония и мифология земледельцев энеолита.    –  СА,  № 1.    –   С0. 24  –  47;   № 2.    –   С. 45  –  47.
Рындина Н.  В.  Древнейшее    металлообрабатывающее   производство Восточной Европы.    –   М.  1971.
Семенов С.  А.  Коробкова   Г.  Ф.     Технология   древнейших  производств.    –   Л.  1983.
Сорокин В.  Я.   Орудия труда и хозяйство племен среднего Триполья Днестровско  –   Прутского междуречья.    –   Кишинев,  1991.
Словник  –   довiдник з археологiї.    –   Київ,  1996.
Субботин Л.  В.  Памятники культуры Гумельница Юго  –   Запада Украины.     –   К.  1983.
Суслопаров М. З.  Розшифрування найдавнішої в Європі писемності з берегів Дніпра.   –   В кн. Знойко О. П.  Міфи Київської землі та події стародавні.   –  Київ,  1989.   –   С. 135  –   145
Телегін Д.  Я.   Середньостогівська культура епохи міді.    –   К.  1973.
Телегiн Д.  Я.   Радiокарбонне   та   археомагнiтне    датування Трипiльської культури.    –    Археологія,    1985.    –   Вип.  52.
Телегiн Д.  Я.     Основнi перiоди iсторичного розвитку населення територiї України  у V  –    першiй половинi III тис.  до н.  е.   Археологія,    1992.    –   N 4.    –   C.  3  –   11;  N 1.    –   C.  15  –   23.
Ткачук Т. Мельник Я. Семіотичний аналіз трипільсько - кукутенських знакових систем (мальований посуд). - Івано - Франківськ, 2000.- 237с.-
Тодорова Х.   Каменно  –   медната епоха в България.    –   София,    1985.
Цалкин В.  И.    Древнейшие  домашние  животные  Восточной   Европы.    –   МИА,  1970.    –   N 161.
Хвойко В.В. Каменный век Среднего Приднепровья. - Труды ХІ  Археологического съезда.- Москва, 1901.- Т.1.- С. 736-812.
Цвек О. В.  Особливості формування східного регіону Трипільсько  –   Кукутенської спільності.    –   Археологія,  1985.   –   Вип. 51.   –   С. 31  –   45.
Черных Е.  Н.    Металлургические  провинции  и периодизация эпохи раннего металла на территории СССР.    –    СА,  1978.    –   N 4.    –   C.  53  –   82.
Черныш Е.  К.  Энеолит  Правобережной  Украины и Молдавии.    –   Энеолит СССР.    –   М.  1982.    –   С.  171  –   175,    табл.  8  –   10.
Черняков І.  Т.    Місце  трипільської  культури   в   стародавній історії Європи.    –     Археологія,  1993.    –   N 3.
Шапошникова О.  Г.   Эпоха раннего металла в степной полосе Украины.    –   В кн.  :  Древнейшие скотоводы степей Юга Украины.    –   К.  1987.
Шібьор Й. Культури пізнього трипілля та лійчастого посуду на Волині//Археологія, 1994, №4: 30 - 48.
Шилов Ю. А.  Комментарии.   –   В кн. :   Космогония первобытного общества.   –   Фастов  –   Славутич,  1997.   –   С. 81  –  89.
Шилов Ю.А. Праистория Руси. VІІ тыс. до н.э. - І тыс. н.э. – Начала цивилизации. М.1999
Шишкін К. В.  1985 Планування трипільських поселень за даними аерофотозйомки.  // Археологія,  1985.   –  Вип.  52.   –  С.  72  –  77.
Шмаглій М.М. Великі трипільські поселення і проблема ранніх форм урбанізації. - Київ, 2001.
Шмаглiй М.  М.  Дудкiн В.  П.  Зiньковський К.  В.   Про комплексне вивчення           трипiльських поселень.    –    Археологiя,  1973.    –   Вип.  10.    –   С.  23  –   31.
Шмаглій М. М.  Відейко М. Ю.  1987 Пізньотрипільське поселення поблизу с.  Майданецького на Черкащині.  // Археологія,  1987. –  Вип.  60.   –  С.  58  –  71.
Шмаглiй М. М. Вiдейко М. Ю.  Трипiльськi протомiста. –  Археологiя,  1993. –N 3. – С.52  –   63.
Янушевич З.  В.  Культурные растения Юго  –   Запада СССР по палеобота  –    ническим данным.    –   Кишинев,  1976.
Вognar  –   Kutzian I.    The  Early Copper Age Tiszapolgar culture   in the Carpathian Basin.    –    Budapest,    1972.    –   253 p.  ; 74 ill.
Comsa E.     Bibliografia    Neoliticului    de    pe    teritoriul Romaniei.    –   Bucuresti,  1977. –  151p.
Dumitrescu V. Arta Culturi Cucuteni.-  Bucuresti,1980.
Falkenstein A. Zu den Tontafeln aus Tartaria.- Germania,43, 1965.- 269 - 273
Gimbutas M.  The language of Goddess.   –    San  –   Francisco,  1991.
Kadrow S. ,  Kosko A.  , Videiko M.  1995  –   Pottery stylistics of the Sofievka type,   genetic  –  cul-tural qualification.   –   BPS,  1995.   –  V. 3.   –   P. 200  –  213.
Kosko A.  Videiko M.  1995.   –   The origin of Sofievka  –  type cremations  –   Baltic  –  Pontic Studies N 3,  1995,  p. 105  –  117.
Makkay J. The Late Neolithic Tordos group of signs.- Tanalmamyok Abhandlungen Alba - regia. An-nales, X.. 1969-  P.9 - 49.
Marinescu  –  Bilcu S.  1974.   –   Cultura Precucuteni pe teritoriul Romaniei.   –  Bu-curesti.   –  1974.
Marinescu  –  Bilcu S.   1981.   –   Tirpestu   –   from Prehistory to History in  Eastern Romania//BAR International Series.   –  1981.   –  N 107.   –  Oxford.   –  C. 137  –  138
Parzinger H.  Studien zur  chronologie und kulturgeschichte der jungstein,  kupfer  –   und fruhbron-zezeit Zwischen  Kar-paten und Mitlerem Taurus.   –   Mainz am Rhein,  1993.   –   RGF.   –   B. 52.   –   T. 1  –  2.
Prahistoria Ziem Polskich.    –Warszawa  –   Krakow  –   Gdansk 1979.     –   T.  II.    –   Neolit.
Renfrew C. The emergence of civilisation: The Cyclades and the Aegean in the third millenium BC.- London, 1972.- 498 p.-
Majewski K.   Stydia nad kultura trypilska.    –   Arheologia,  1947.    –   І
Wechler K.   –  P. 1994.   –   Zur Chroinologie der Tripolje  –   Cucuteni  –   Kultur aufgrung von 14C   –  Datierungen//ZfA Z. Archaol.   –   1994.   –   Band 28 .   –   S.  7  –  21.
Videiko M. Yu. Tripolye  –  ‘pastoral’contacts. Facts and character of interactions.     –   Baltic  –  Pontic Studies, 1994,   V. 2.   –   P. 5  –  28
Videiko M. Yu. The cemeteries of Sofievka    type.  –   Baltic  –  Pontic Studies N 3, 1995,  p. 15  –  68
Videiko M. Yu. Radiocarbon chronology of the Late Tripolye Culture. - Baltic  –  Pontic Studies, 1999,   V. 7.   –   P. 34  –  70.

РЕСУРСИ ІНТЕРНЕТУ.
Server of East - European Archaeology -Сервер Східноєвропейської археології. Огляд наукових публікацій археологічної тематики (Україна,  Білорусь,  Росія),  посилання на археологічні сайти. http://eeu - a. kiev. ua/eng/
Introduction to history of Ukrainian land - Вступ до історії України
Колекція посилань на сайти (переважно в США та Канаді),  де висвітлено окремі теми з історії України,  в тому числі і археологічні темиhttp://www. ic - chernobyl. kiev. ua/~lysenko/antiq. html
Архівні ресурси української археології   та історії на WWW
Архівні ресурси української археології -  матеріали з наукового архіву ІА НАН України. http://www. kar. net/~archaeol/
East - European Archaeological Journal - Східнєвропейський археологічний журнал:
http://eeu - a. kiev. ua/journal/
The Palaeopathology of Horse Husbandry - Сторінка дослідницького проекту Марші Леві,  яка вивчає проблеми приручення коня в Євразії,  зокрема на території України.  http://www. arch. cam. ac. uk/MIAR/projects/horsehusbandry/
Путівник по археологічним ресурсам Європи  (ARGE)
Пошук та посилання на 1400 сайтів,   які мають відношення до археології Європи.  Сайти систематизовані тематично,   а також по окремим країнам.  Є відмітки щодо поточного стану сайтів  ("мертвий",   "живий",   "новий") . http://www. let. rug. nl/arge/
Європа: Всесвітній атлас археології в Інтернеті. Посилання на сторінки,   присвячені археологічним дослідженням на території країн Європи.  Повідомлення про археологічні розкопки з різних країн. http://archaeology. tqn. com/library/atlas/bleurope. htm
База даних по етноісторії Європи  (The European Ethnohistory Database)
Включає дані про археологічні комплекси та культури на території Європи з найдавніших часів,   в тому числі з території колишнього СРСР.
http://life. bio. sunysb. edu/ee/msr/Ethno/alphabetical. html
Информационный центр Института археологии - Інформаційний центр Інституту археології (РАН, Москва). Є публікації матеріалів по археології та етнографії, є археологічна енцтиклопедія (по культурам). http://www.sati.archaeology.nsc.ru/
РУМУНІЯ - Колекція зображень археологічних знахідокhttp://domino. kappa. ro/guvern/ehome. nsf /istoria_ilustrata. htm
Археологія Європи: пізня праісторія - Сайт присвячений давній металургії Балкан  http://www. le. ac. uk/archaeology/teach/ar202/lec2_02. html
Бібліографія.  Неоліт. - Бібліографія укладена др. К. Нандором.  Література розміщена в алфавітному порядку. http://www. ace. hu/ace - home/neolbibl. html
Поселення культури Кукутені - Повідомлення про археологічні дослідження на території Молдови та Трансільванії в енеоліті,   матеріали з арїхеологічної виставки у Фессалоніках  (Греція) http://www. cimec. ro/Arheologie/cucuteni/habitat. htm
Виставка по неоолітичній цивілізації Кукутені. - Сайт присвячено виставці археологічних стиарожитностей з культури Кукутені  (5  -  4 тис.  до н. е)
http://www. culture. gr/2/21/215/21505/215051/e21505106. html
Марія Гімбутас. Сайти,   присвячені науковій праці Марії Гімбутас,   дослідниці неоліту Європи.  http://www. pacifica. edu/cglibrary/gimblife. html
http://www. levity. com/mavericks/gim - int. htm
Доісторична археологія Егеїди. - Курс з 29 лекцій по археології Егеїди. Всі лекції мають докладну бібліографію,   ілюстровані фотознімками з археологічних розкопок та знахідок. http://tenaya. cs. dartmouth. edu/history/bronze_age/
Західна Анатолія та Східна Егеїда - Доісторична археологія Західної Анатолії та Східної  Егеїди http://tenaya. cs. dartmouth. edu/history/bronze_age/lessons/7. html



Homepage