Останнім часом, очевидно, у зв’язку з виборчою компанією та загостренням проблем, пов’язаних з приватизацією землі та процесом землевідводів, об’єктом нападок з боку державних органів влади, як місцевих, так і деяких центральних, став Інститут археології Національної академії наук України та його структурні підрозділи в областях.
Постійні ревізії, організація „скарг трудящих” до органів влади, розслідування діяльності вчених структурами МВС, Антимонопольного комітету , Прокуратури різних рівнів стало нормою.
Робота археологів з врятування пам’яток археології шляхом проведення археологічної експертизи перед землевідводами оголошується протизаконною, плата за проведену роботу згідно чинних державних розцінок не інакше як „здирством”, „наживою”. Лунають заклики до ліквідації наукових структур археологів, в першу чергу Державних підприємств, які займаються рятівними археологічними дослідженнями.
На віру сприймаються скарги ображених, які для створення бажаного ефекту називають мільйонні суми грошей, які нібито „вимагають” археологи за проведення археологічних досліджень на відведених ділянках. Такі липові скарги стали навіть темою спеціального засідання Антимонопольного комітету України.
Викликає подив, що на сторону геростратів української археології стала Державна служба з питань культурної спадщини Міністерства культури і туризму України, яка дозволяє собі власне бачення українського законодавства у пам’яткоохоронній сфері і своїми листами до областей, фактично спонукає їх до порушення Закону на шкоду археологічній спадщині.
Нижче публікуємо листи провідних вчених археологів України до Прем’єр-міністра України, Державного комітету з регуляторної політики та підприємництва, до АМК України, в яких роз’ясняємо суть нашої роботи з врятування археологічної спадщини України. Думаємо, ця інформація буде цікава також широкому загалу для створення об’єктивного погляду на ситуацію, що склалася.
Голова Держкомпідприємства пані О. В. Кужель роботу археологів зводить до „бросания черепков” і „собирания денег”, що є образою професійної гідності вчених, достойної судового позову.
На противагу „друзям” української археології Торгово-промислова палата України, за результатами державної офіційної статистики визначила Державне підприємство „Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України кращим державним підприємством України 2009 року. Такий же статус це підприємство отримало і у 2008 році!
Виникає питання: в чиїх інтересах шельмується робота вчених?
Археологи мають вичерпну відповідь на це питання.