Коротко:
- Класична лампа розжарення світить, бо струм розігріває вольфрамову нитку до 2500 °C і вище.
- Галогенна працює за тим самим принципом, але з додаванням галогенів, які повертають атоми вольфраму назад на нитку.
- Люмінесцентна (і компактна) створює ультрафіолет у ртутній парі, а люмінофор перетворює його на видиме світло.
- LED-лампа — це напівпровідниковий діод, де світло з’являється при рекомбінації електронів і «дірок».
- Ефективність різниться в рази: від 10–15 лм/Вт у звичайної розжарення до 100–180 лм/Вт у сучасних LED.
- Більшість «перегорань» відбувається не від «кінця ресурсу», а від теплового удару, вібрації чи проблем із драйвером.
Лампочка — один із тих предметів, який ми вмикаємо щодня, не замислюючись, що саме відбувається всередині. Принцип дії залежить від типу, і різниця між старою «грушою» та сучасною LED — це різниця між розжаренням металу й квантовими процесами в кристалі.
Найпростіше пояснити на прикладі лампи розжарення: струм проходить через тонку вольфрамову нитку, вона нагрівається до температури, коли починає світити. Решта типів працюють зовсім інакше — через газовий розряд або електролюмінесценцію. Нижче розберемо кожен варіант по черзі, без зайвої теорії, але з тим, що реально корисно знати.
У практиці я помічав: люди часто дивуються, чому нова LED-лампа «згоріла» за пів року, а стара розжарювальна трималася роками. Причина майже завжди не в самому світловипромінювальному елементі, а в умовах роботи.
Як працює лампа розжарення
Це найстаріший і найзрозуміліший тип. Всередині скляної колби — тонка вольфрамова нитка, зігнута у спіраль. Колба або вакуумована, або заповнена інертним газом (зазвичай аргоном з невеликою кількістю азоту). Кисень відсутній навмисно: інакше нитка просто згоріла б за секунди.
Коли ми вмикаємо світло, електрони починають рухатися по нитці. Вольфрам має високий опір, тому енергія струму перетворюється на тепло. Температура нитки піднімається приблизно до 2500–2700 °C. При такій температурі атоми металу випромінюють електромагнітне випромінювання — частину в інфрачервоному діапазоні (тепло), частину у видимому (світло). Це класичне теплове випромінювання, або інкандесценція.
Чому саме вольфрам? У нього найвища температура плавлення серед доступних металів — понад 3400 °C. Плюс він добре тягнеться в тонкий дріт. У типовій 60-ватній лампі нитка має довжину близько двох метрів, але скручена так щільно, що займає лише кілька сантиметрів.

Ефективність такої лампи низька — лише 10–15 люменів на ват. Близько 90 % енергії йде в тепло. Саме тому старі лампи так добре гріли руки, якщо доторкнутися. Термін служби в середньому 750–1500 годин. Нитка поступово випаровується, місцями тоншає, і в якийсь момент обривається — найчастіше в момент увімкнення, коли холодний метал різко нагрівається.
Галогенна лампа — удосконалена розжарювальна
Галогенна — це та сама лампа розжарення, але з додаванням невеликої кількості галогенів (йоду або брому). Коли атоми вольфраму випаровуються з нитки, вони реагують із галогеном і повертаються назад на нитку. Це дозволяє підняти температуру роботи і трохи підвищити ефективність (до 15–25 лм/Вт) та строк служби (2000–4000 годин).
Колба в галогенних лампах часто кварцова, бо звичайне скло не витримує вищої температури. Важливо: дотикатися до колби голими руками небажано — жир з пальців створює гарячі точки і скорочує ресурс.
Люмінесцентні лампи: ультрафіолет і люмінофор
Тут уже немає розжареної нитки. У скляній трубці — суміш інертного газу (аргон) і невелика кількість ртуті. На кінцях — електроди. Коли подається напруга, між електродами виникає розряд. Електрони стикаються з атомами ртуті, ті випромінюють ультрафіолет. Ультрафіолет невидимий для ока, тому внутрішню поверхню трубки покривають люмінофором. Люмінофор поглинає УФ і перевипромінює енергію вже у видимому спектрі.
Компактні люмінесцентні лампи (КЛЛ) — це та сама технологія, тільки трубка скручена в спіраль, а пускорегулювальний апарат (баласт) вбудований у цоколь. Вони економніші за розжарювальні — 50–80 лм/Вт, служать 8–15 тисяч годин. Але мають ртуть, тому вимагають особливої утилізації, і погано працюють при частих увімкненнях-вимкненнях.

У практиці я кілька разів бачив, як люди викидали КЛЛ у звичайний смітник. Це погана ідея: навіть невелика кількість ртуті при розбитті може створювати локальне забруднення. Краще здавати в пункти прийому небезпечних відходів.
LED-лампи: світло з напівпровідника
Світлодіодна лампа працює зовсім інакше. Основний елемент — світлодіод, тобто напівпровідниковий кристал із p-n-переходом. Один бік (n-тип) має надлишок електронів, інший (p-тип) — «дірки» (місця, де електронів не вистачає).
Коли прикладається напруга в прямому напрямку, електрони з n-шару рухаються до p-шару і заповнюють дірки. При рекомбінації вивільняється енергія у вигляді фотона — частинки світла. Це явище називається електролюмінесценцією. Колір світла залежить від ширини забороненої зони матеріалу. Найчастіше для білого світла використовують синій діод (на основі нітриду галію) і жовтий люмінофор, який частково перетворює синє світло.
Усередині готової лампи є ще драйвер — невелика електронна схема, яка перетворює змінний струм мережі на постійний потрібної напруги і обмежує струм. Саме драйвер найчастіше виходить з ладу, а не сам діод.
Ефективність сучасних LED — 100–180 лм/Вт, іноді й вище. Термін служби заявлений 25–50 тисяч годин (а в якісних моделях і більше). Вони майже не гріються порівняно з розжарювальними, не містять ртуті й добре переносять часті увімкнення.
Порівняння основних типів ламп
| Параметр | Розжарення | Галогенна | КЛЛ | LED |
|---|---|---|---|---|
| Світловіддача, лм/Вт | 10–15 | 15–25 | 50–80 | 100–180 |
| Середній строк служби, годин | 750–1500 | 2000–4000 | 8000–15000 | 25000–50000+ |
| Нагрів | Дуже сильний | Сильний | Помірний | Слабкий |
| Ртуть | Немає | Немає | Є | Немає |
| Миттєве увімкнення | Так | Так | Ні (прогрів) | Так |
Цифри взяті з узагальнених даних енергетичних відомств і виробників. Реальні показники конкретної лампи залежать від якості і умов експлуатації.
Чому лампочки «перегорають»
У розжарювальних і галогенних найчастіше обривається нитка. Причини:
- Поступове випаровування вольфраму і поява тонких місць.
- Тепловий удар у момент увімкнення — опір холодної нитки низький, струм різко зростає.
- Вібрація (наприклад, від стельового вентилятора).
- Підвищена напруга в мережі.
У LED-лампах сам діод майже ніколи не «згорає» миттєво. Зазвичай виходить з ладу драйвер — конденсатори, транзистори або пайка. Основні вороги — перегрів (погана вентиляція в закритому плафоні) і стрибки напруги.
За спостереженнями, найшвидше «вмирають» дешеві LED у закритих світильниках без можливості відведення тепла. Якось у мене в коридорі така лампа протрималася менше року, хоча заявлено було 30 тисяч годин. Після заміни на модель з кращим радіатором і відкритим плафоном проблем більше не було.
Що варто враховувати при виборі
Для більшості домашніх завдань сьогодні оптимальні LED. Вони економлять електроенергію, служать довго і дають нормальну передачу кольорів (дивіться на індекс CRI — бажано від 80 і вище). Якщо потрібне дуже тепле світло і максимальна природність кольорів — галогенні все ще мають сенс у деяких випадках, хоча їх уже майже витіснили.
Звертайте увагу не тільки на вати, а на люмени. 800 люменів — приблизно те, що давала стара 60-ватна лампа. Температура кольору: 2700–3000 К — тепле, 4000 К — нейтральне, 5000–6500 К — холодне «денне».
І ще один момент. Якщо лампа часто блимає або швидко виходить з ладу, перевірте напругу в мережі і якість контакту в патроні. Іноді проблема не в лампі, а в електропроводці.
Розуміння принципу роботи допомагає не тільки вибрати правильну лампу, а й зрозуміти, чому одна служить роками, а інша — кілька місяців. Якщо міняєте освітлення вдома — беріть якісні LED з нормальним тепловідведенням і відповідним цоколем. Це найпростіший спосіб менше витрачати на електроенергію і рідше лізти зі стільцем до стелі.